ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради

 





Інформація для батьків

 

ПРАВИЛА ВНУТРІШНЬОГО РОЗПОРЯДКУ ШКОЛИ

 

  1. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ НА УРОКАХ:

 

  • Учні зобов’язані приходити до школи за 10-15 хвилин до початку занять.
  • Одяг учнів має бути чистим і охайним  та відповідати вимогам, викладеним у

Статуті школи та відповідати діловому стилю.

  •  Запізнюватись на уроки без поважних причин ЗАБОРОНЕНО.
  • Під час уроку не можна шуміти, відволікатись самому, відволікати інших учнів від занять розмовами, іграми та іншими справами, що не стосуються уроку.
  • Не можна виходити з класу без дозволу вчителя.
  • Під час уроку не можна вживати їжу, напої, жувати жуйку.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ  користуватися мобільним телефоном під час  уроків.

 

  1. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ПЕРЕРВИ:

 

  • Під час перерви учень зобов’язаний прибрати своє робоче місце й підготуватися

        до  наступного уроку.

  • На перервах школярі можуть звернутися до свого класного керівника, чергового вчителя, адміністрації школи, якщо проти них здійснюються протиправні дії.

       ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

  • бігати сходами, коридорами та в класних приміщеннях, кататися на поручнях;
  • штовхатися, з’ясовувати стосунки за допомогою сили;
  • самовільно відчиняти вікна, сидіти на підвіконнях, чи виглядати у відкриті вікна.

У шкільній їдальні учні повинні виконувати вимоги працівників їдальні,

       чергових вчителів.

 

  1.  МАЄШ ЗНАТИ І ВИКОНУВАТИ:

 

  • Тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, нецензурних висловів на території

        школи  КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО.

  • До закінчення уроків учень може залишити територію тільки з дозволу класного

        керівника або чергового адміністратора.

  • Кожний пропущений урок  підтверджується відповідним документом.
  • Учні повинні дбайливо ставитися до шкільного майна і речей, що належать іншим

        учням.

  • Дотримуватися правил техніки  безпеки як під час навчально-виховного процесу

так і після  його закінчення.

         ЗАБОРОНЕНО:

  • приносити до школи предмети або речовини, які можуть зашкодити

          здоров’ю та безпеці оточуючих або завадити проведенню навчального процессу.

 

 

Стаття 55.

ПРАВА ТА ОБОВЯЗКИ БАТЬКІВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

  1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

 

  1. Батьки здобувачів освіти мають право:
  • захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;
  • звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;
  • обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;
  • брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
  • завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні заходи;
  • брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;
  • отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей;
  • подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
  •  вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу по відношенню до дитини, або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

  • брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та отримувати інформацію про стан його реалізації.

 

  1. Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

 

  • виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;
  • сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;
  • поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
  • дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;
  • формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма  оточуючими;
  • настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
  • формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
  • виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти;
  • сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу;
  • виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.

 

 

ПОРЯДОК НАДАННЯ ТА РОЗГЛЯДУ ЗАЯВ ПРО ВИПАДКИ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ:

1.Якщо свідком булінгу став педагог або інший працівник школи, батьки, учні, то він (вони) має (мають) повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

2.Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

ПОРЯДОК РЕАГУВАННЯ НА НА ДОВЕДЕНІ ВИПАДКИ БУЛІНГУ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСІБ, ПРИЧЕТНИХ ДО БУЛІНГУ:

1.Директор школи має розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.

2.Надалі директор має скликати засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслити подальші дії.

3.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

 

4.У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

 

Поради батькам першокласників

        1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів. 
        2. Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов’язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає. 
        3. Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає силу. 
        4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без подібних застережень: “Дивись, поводь себе гарно!”, “Щоб не було поганих оцінок” тощо. У дитини попереду важка праця. 
        5. Забудьте фразу: “Що ти сьогодні отримав?”. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після робочого дня), Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу. 
        6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже. 
        7. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно. 
        8. Після школи дитина не повинна зразу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити (на ГПД діти гуляють до 15 години). Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години. 
        9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочити 10-15 хв. 
        10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: “не хвилюйся”, “ти все вмієш”, “давай поміркуємо разом”, “згадай, як пояснював вчитель” тощо. 
        11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: “Якщо ти будеш добре вчитись, то…”. Часом умови ставлять важкі й тоді ви опиняєтесь у неприглядному стані. 
        12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі. 
        13. У сім’ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного. 
        14. Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники втомлення, перевантаження. 
        15. Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

Поради батькам дітей молодшого шкільного віку

        1. Розвивайте інтерес дітей до навчання, дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища; прагнення сумлінно виконувати обов’язки членів сім’ї, колективу у якому вони перебувають. 
        2. Привчайте дітей доводити справу до кінця. 
        3. Виховуйте у дітей чесність, поважне ставлення до батьків, жінок, людей похилого віку, хворих, інвалідів; виховуйте повагу до культурно-національних, духовних, історичних цінностей України. 
        4. Перевіряйте, чи правильно діти витрачають гроші, які ви їм даєте. 
        5. Учіть дітей берегти речі, майно: своє і своїх товаришів, державне. 
        6. Дбайте, щоб ваша дитина самостійно виконувала домашнє завдання. 
        7. Вимоги батька й матері не повинні бути різними.

Брошури, пОради

        Брошура «Якщо ви їдете працювати за кордон» (торгівля людьми) 
        Виховуємо дитину правильно (поради для мам та тат) 
        Як ми будуємо свої відносини зі школою 
        Як виховати у дітей інтерес до читання 
        «Ні» виховній агресії в сім’ї! 
        Пам’ятка для батьків 
        Рекомендації батькам 
        Поради батькам про насильство в сім’ї 
        Поради батькам щодо профілактики насильства

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПРИГОТУВАТИ УРОКИ?

 
Батьки, які практично одразу надають дітям повну самостійність у приготуванні уроків, так само не праві, як і ті, які надмірно опікають дітей.

“ Уроки задані тобі, а не мені !”- Таке ставлення батьків викликає у дитини образу на байдужість рідних до важливих для неї шкільних справ. В цьому випадку страждає якість завдань, що виконуються.

“Ну, що НАМ сьогодні задано?” /при цьому розкриваються підручники і зошити/ - Ця позиція батьків формує у дитини безвідповідальність, впевненість, що все буде зроблено гарно і без її власних зусиль.

Що ж потрібно, а що не потрібно робити батькам при спільному приготуванні уроків? Як привчити дитину до виконання домашніх завдань?

1. Перевірте, чи правильно організовано робоче місце дитини? /джерело світла повинно знаходитись попереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих речей/.
2. Уточніть режим дня, розплануйте разом з дитиною час, коли вона сяде за уроки. 
Починати виконувати домашні завдання найкраще через годину – півтори після повернення дитини зі школи, щоб вона змогла відпочити від занять, але ще не втомилась і не встигла стати збудженою від домашніх справ. Якщо дитина відвідує гурток чи лягає спати вдень, то можна сідати за уроки і пізніше. Але в будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.
3. Розплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і намагайтесь заздалегідь визначити час, який їй знадобиться для виконання кожного завдання.
Спочатку краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині – це допоможе їй зосередитись і включитись в роботу на емоційному підйомі. Потім – найбільш важке, поки вона ще не втомилася. Творчу роботу /малювання, ліплення, виконання поробок/ краще залишити на кінець занять - їх не слід обмежувати в часі.
Для 7-літньої дитини час безперервної роботи не повинен перевищувати 15-20 хв, до кінця початкової школи він може доходити 30-40 хв. Потім дитині необхідно відпочити 5-10 хв, під час чого бажано зробити рухливі вправи. До початку виконання будь-якого завдання спитайте дитину: «Як ти вважаєш, скільки тобі потрібно часу, щоб виконати завдання? Поставте перед нею годинник і після закінчення роботи обов’язково зверніть увагу дитини на те, скільки часу витрачено. Це сприяє формуванню організованості і “відчуття часу”.
4. Контролюйте разом з дитиною виконання наміченного плану роботи. 
Підвищена відволікаємість природна для молодшого віку. Здолати її дитині повинен допомогти дорослий. Навички роботи, набуті в перші роки навчання, залишаються на все життя. Звичка працювати чітко і організовано допоможе вашій дитині справитись з великими навантаженнями, які чекають її в середній і старшій школі. З самого початку дитина повинна знати, що на робочому місці ПРАЦЮЮТЬ, а граються, малюють, харчуються - в іншому місці. Якщо ви бачите, що дитина катає машинку по зошиту і відчуваєте, що вона втомилася, краще дайте їй додаткову перерву. Не припускайте “ розтягування” завдання за рахунок інших “справ”, які сама для себе знаходить дитина, не виходячи із-за стола. Намагайтесь відділити одне від іншого, і у дитини з часом формується умовний рефлекс - робоче місце буде викликати у нього стан мобілізації і працездатності.
5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулась з нездоланними труднощами. 
Не треба підміняти діяльність дитини своєю. Навчання - це праця, яка потребує зусилля і напруги. Дитина повинна вчитися самостійно, вчитись переборювати труднощі. Однак, якщо на даному етапі важкість для нього нездоланна - обов’язково допоможіть! Інакше досвід невдачі може закріпитись і привести до явища, яке психологи називають “вивченою безпорадністю”. Якщо довготривалі зусилля не приводять до успіху, людина перестає вірити в свої сили, стає пасивною і безініциативною. Однак цей випадок /дитина намагається, але не може справитися з завданням/ треба вміти відділяти від ситуацій, коли вона зловживає вашею допомогою і звертається за кожною дрібницею. В цьому випадку Ви можете поставити йому умову: “Я можу відповісти тільки на два /3,4/ твоїх питання. Намагайся виконати завдання сам, а два самих важких питання ми с тобою розберем разом”.
6. Емоційно підтримуйте дитину. 
Школа висуває дитині важливі вимоги, протягом дня вона отримує велике емоційне та інтелектуальне навантаження. Задача дорослого -“бути поруч”, разом з дитиною радіти з її успіхів і хвилюватись за її невдачі і труднощі. Погана оцінка - серйозне покарання для дитини. Якщо Ви бачите, що дитина засмучена, не треба виказувати їй свою невдоволеність. Більше за все їй зараз потрібна Ваша підтримка, розуміння, здатність розділити її почуття
7. Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не примушуйте знову виконувати погано виконану класну роботу.  
Можна запропонувати перевірити її і виправити помилки, але переписувати не треба. Повторне виконання вже зробленого завдання приймається як непотрібне, докучне. Воно відбиває бажання займатися, позбавляє віри в свої сили.
8. Поступово знижуйте ступінь контролю. 
Пряму участь і виконання уроків можна буде замінити своєю присутністю. Потім сидіти поруч з дитиною не протягом виконання нею всього домашнього завдання, а тільки перші кілька хвилин, підходячи до неї на деякий час роботи. Під кінець початкової школи дитина повинна навчитися виконувати домашнє завдання самостійно, показуючи батькам тільки готовий результат.
Незмінним повинні залишитись тільки інтерес і увага до життя Вашого маленького школяра!

 

 

ВИМОГИ ДО ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ УЧНІВ

 

 

   Адміністрація школи звертається до батьків з проханням постійно контролювати виконання учнями вимог щодо зовнішнього вигляду. Ці вимоги співпадають з державною політикою України у цьому питанні. Крім того, дані вимоги допомагають правильному вихованню ділової культури та зменшують відповідні видатки батьків.

   Згідно з Указом Президента України від 02.06.1996 р. № 417 «Про шкільну форму для учнів середніх закладів освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.96р. № 1004 «Про запровадження шкільної форми для учнів середніх закладів освіти» учень повинен з’являтися до школи у формі, яка є обов’язковою. Шкільна форма учня Андрушівської гімназії має встановлений зразок, затверджений протоколом спільного засідання педагогічної ради, батьківського комітету та учнівським парламентом.
 
Щоденний одяг для занять (хлопці):
  • для учнів 1-7 класів діловий костюм: піджак чорного кольору, брюки чорного кольору
  • для учнів 8-11 класів діловий костюм чорного кольору
  • Сорочка біла або однотонна світлого кольору
  • Краватка чорна або однотонна стриманого кольору
  • Туфлі (не кросівки)
Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
  • Легкий светр (гольф) під піджак.
  • Жилет (на сорочку під піджак).
Зміни, які допускаються влітку, при високій температурі:
  • Біла сорочка з коротким рукавом (не футболка) без піджака.
  • Літні відкриті туфлі.
Щоденний одяг для занять (дівчата)
  • Для учениць 1-7 класів діловий костюм (жакет зеленого кольору та спідниця без розрізів до коліна чорного кольору; жакет зеленого кольору та брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору; жакет зеленого кольору та сарафан чорного кольору) .
  • Для учениць 8-11 класів діловий костюм чорного кольору (жакет та спідниця без розрізів до коліна, жакет та брюки (не джинси та не stretch – модель) чорного кольору, жакет та сарафан чорного кольору) .
  • Блуза біла або однотонна світлого кольору (не футболка або майка).
  • Туфлі (без підборів або невисокий каблук, платформа помірної висоти, не кросівки).
  • Колготи тілесного або темного кольору.

Зміни, які допускаються взимку, при низькій температурі:
  • Легкий светр (гольф) під жакет.
  • Жилет (на блузу під піджак).
Зміни, які допускаються влітку при високій температурі:
  •  Блуза з коротким рукавом (не футболка) без жакета.
  • Літні відкриті туфлі.
Важливо:
  • Шкільна форма має бути бездоганно випрана та випрасувана.
  • Учні 1- 11 класів повинні мати в школі змінне взуття. Воно має бути чистим.
  • Учень повинен мати чисту носову хустинку, гребінець.
  • Учень зобов’язаний слідкувати за чистотою тіла, рук, зубів, носа, вух.
  • У другій половині дня (під час роботи групи подовженого дня) для 1-5 класів дозволяється зміна ділового одягу на одяг довільно спортивного стилю.

Одяг для занять фізичною культурою:
  • Спортивний костюм.
  • Футболка.
  • Кросівки або кеди.
  • Змінні шкарпетки.
  • Стрічка або заколка для довгого волосся.
Доповнення при заняттях взимку на свіжому повітрі:
  • Спортивний капелюх
  • Куртка або додатковий спортивний костюм
  • Рукавички
Категорично не дозволяється:
  • Мати неохайне довге волосся, фарбувати його.
  • Мати довгі нігті або вкривати їх лаком яскравого кольору.
  • Накладати макіяж на обличчя.
  • Носити прикраси (крім пари невеликих сережок для дівчат)
  • Використовувати на території школи значки політичних партій та релігійних конфесій
  • Не допускається вживання нецензурних слів.
  • У школі категорично забороняється палити.

 

 

ДЕСЯТЬ ПРАВИЛ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ!!!

  1. ЛЮБИ СВОЮ ДИТИНУ! Радій, що вона є, сприймай її такою, яка вона є, не ображай її, не принижуй, не підривай її впевненості в собі, не карай несправедливо, не відмовляй у своїй довірі, дай дитині привід любити тебе.
  2. ОБЕРІГАЙ СВОЮ ДИТИНУ! Захищай її від фізичних та моральних небезпек навіть тоді, коли доводигься поступатися власними інтересами чи навіть ризикувати власним життям.
  3. БУДЬ ГАРНИМ ПРИКЛАДОМ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ! Прищепи Їй повагу до традиційних цінностей, сам живи у злагоді з ними, стався до дитини з почуттям відповідальності. Дитині потрібна дружна родина, в якій шанують і люблять старих, підтримують щирі сгосунки з ріднею та друзями. Дитина повинна жити в такій сім’ї, де панує правда, чесність, скромність та гармонія.
  4. ПОГРАЙСЯ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Знайди для неї час, розмовляй із нею, грайся, як це їй подобається, сприймай її забави серйозно. Ознайомся зі світом її уявлень.
  5. ПРАЦЮЙ РАЗОМ 3І СВОЄЮ ДИТИНОЮ! Допомагай дитині, коли вона хоче взяти участь у роботі. Коли дитина вже підростає, привчай її бути учасником усіх господарських справ. Під час дозвілля та канікул дитина повинна теж підтримувати активну діяльність як у школі так і вдома.
  6. ДОЗВОЛЬ ДИТИНІ НАБУТИ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. Дитина визнає лише той досвід, який вона впізнала особисто. Твоя власна досвідченість часто буває зайвою для твоєї дитини. Дай їй можливість нагромадити власний досвід, навіть коли це пов’язано з певним ризиком. Дитина, що її надміру оберігають, дитина, застрахована ві будь-якої небезпеки, часом стає соціальним інвалідом.
  7. ПОКАЖИ ДИТИНІ ПЕРЕВАГУ НА МЕЖІ ЛЮДСЬКОЇ СВОБОДИ! Батьки повинні розкрити перед дитиною чудові можливості розвитку та утвердження людської особистості відповідно до особистостей кожного. Водночаз дитині слід показати, що будь-яка людина має визнавати й дотримуватися певних меж в своїх вчинках як у родині, так і в колективі, в суспільстві; додержуватися законів і правил співжиття.
  8. ПРИВЧАЙ ДИТИНУ БУТИ СЛУХНЯНОЮ ! Батьки зобов’язані слідкувати за поведінкою дитини, скеровувати її так, щоб її вчинки не задавали прикрощів ні їй самій, ні іншим.
  9. СПОДІВАЙСЯ ВІД ДИТИНИ ЛИШЕ ТАКОЇ ДУМКИ ЧИ ОЦІНКИ, НА ЯКУ ЗДАТНА ВІДПОВІДНО ДО СТУПЕНЯ ЗРІЛОСТІ ТА ДОСВІДУ! Дитині потрібно час, щоб навчитися орієнтуватися в цьому складному світі. Допомагай їй, як тільки можеш, вимагай від неї власної думки або самостійного висновку лише в тому разі, коли вона здатна на це відповідно до ступеня свого розвитку та набутого досвіду.
  10. ДАЙ ДИТИНІ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ТАКІ ВРАЖЕННЯ, ЩО ЗГОДОМ МАТИМУТЬ ЦІННІСТЬ СПОГАДІВ!Дитина "живиться" так само, як і дорослі враженнями. Вони дають їй можливість ознайомитися з життям інших людей та з навколишнім світом.

  • Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.
  • Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.
  • Якщо дитину висміюють , вона стає замкнутою.
  • Якщо дитина росте у докорах, вона вчитъся жити з почуттям вини.
  • Якщо дитина живе в терпимості, вона вчиться сприймати інших людей.
  • Якщо дитину заохочують, вона вчиться вірити в себе.
  • Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.
  • Якщо дитина росте серед чесності, вона вчиться бути справедливою.
  • Коли дитина живе у безпеці, вона вчиться вірити в людей.
  • Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.
  • Коли дитина живе в розуміні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

 

 

 

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

Інтернет-технології стали природною складовою життя дітей і сучасної молоді. Комп'ютер є не тільки розвагою, але й засобом спілкування, самовираження та розвитку особистості.

Самостійне пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини і сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

Всесвітня мережа також задовольняє потребу підлітків у лідерстві. Діти, які добре знають комп’ютер та Інтернет, більш адекватно оцінюють свої здібності та можливості, вони більш цілеспрямовані та кмітливі. Щоб повноцінно орієнтуватись у віртуальному просторі, дитині треба вчитися структурувати великі потоки інформації, дотримуючись основних правил безпеки в мережі.

Всеукраїнське соціологічне дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України в 2009 році, виявило тривожні тенденції: понад 28% опитуваних дітей готові надіслати свої фотокартки незнайомцям у Мережі; 17% без коливань діляться інформацією про себе і свою родину (адреса, професія, графік роботи батьків, наявність цінних речей у домі тощо); 22% дітей періодично потрапляють на сайти для дорослих; 28% дітей, побачивши в Інтернеті рекламу алкоголю або куріння, хоча б один раз спробували їх купити, а 11% − спробували купувати наркотики; близько 14% опитуваних час від часу відправляють платні SMS за бонуси в онлайн-іграх і лише деякі звертають увагу на вартість послуги. Лише у 18% випадків дорослі перевіряють, які сайти відвідує дитина, тільки 11% батьків знають про такі онлайн-загрози, як "дорослий” контент, азартні ігри, онлайн-насилля, кіберзлочинність.

З метою надання батькам і педагогам допомоги з питань захисту дітей від впливу шкідливої інформації розроблено ряд посібників і складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть відкрити дітям цікавий, корисний і, головне, безпечний Інтернет.

Посібники, які Міністерство пропонує використовувати батькам і педагогам для навчання дітей безпечному користуванню Інтернетом:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків / І. Литовченко, С. Максименко, С Болтівець [та ін.]. – К.: ТОВ "Видавничий будинок «Аванпост-Прим»”, 2010. – 48 с. (http://online-bezpeka.kyivstar.ua).
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник / А. Кочарян, Н. Гущина. – К., 2011. – 100 с. (http://www.mon.gov.ua/newstmp/2011/18_02/3/4press.pdf).
  3. Безпечне користування сучасними інформаційно-комунікативними технологіями / О. Удалова, О. Швед, О. Кузнєцова [та ін.]. – К.: Україна, 2010. – 72 с.
  4. Пам’ятка для батьків "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок”, розроблена Національною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі (http://www.moral.gov.ua/news/311/).

Найважливіші виховні навички батьків

Виховання – дивна річ. Навіть якщо у вас дванадцятеро дітей, ви все ще продовжуєте вчитись. Ви можете добре виховати перших одинадцять, але дванадцята завдасть вам клопоту...

П'ять навичок і відповідні їм виховні поради, наведені в цій статті, допоможуть вам якісно змінити підхід до виховання вашої дитини чи підлітка, а також установити здорові відносини з ним. Давайте розглянемо кожну з них по черзі.

1. Створюйте правильну атмосферу

Створення необхідного мікроклімату – це велика частина виховання. Ви повинні забезпечити відповідну атмосферу: повинно бути присутнє певне почуття радості, любові, турботи йдисципліни як у вашій душі, так і у вашому домі. Головне, що ви можете зробити для вашої дитини, це дати їй любов і турботу. Створіть для неї атмосферу любові, в якій її інтелект розквітне й розвиватиметься природним чином. Дитина чиста, не зіпсована життям. Тому сядьте поруч з нею й подивіться на життя свіжим поглядом, як це робить вона. Ваша дитина не повинна робити те, що робили в житті ви. Ваша дитина має робити те, про що ви і мріяти не могли. Тільки так розвивається світ.

Основний обов'язок людства – забезпечити, щоб наступне покоління було принаймні на один крок попереду нас. Надзвичайно важливо, щоб наступне покоління жило більш радісно, з меншим страхом, меншими упередженнями, меншими складнощами, меншою ненавистю, меншими стражданнями. Ми повинні прагнути до цього. Ваш внесок у благополуччя наступного покоління полягає в тому, що ви приведете у світ не розбещену, погано виховану дитину, а людину, яка хоча би трішки краще, ніж ви.

2. Вивчайте потреби своєї дитини

Деякі батьки у своєму прагненні або амбіціях зробити своїх дітей супергероями необґрунтовано штовхають їх на занадто складні випробування. Ці батьки хочуть, щоб їхні діти стали такими, якими вони самі стати не змогли. У спробі задовольнити свої амбіції за допомогою дітей деякі батьки бувають украй жорстокими у ставленні до них. Інші батьки, уважаючи, що дуже люблять своїх дітей, надмірно намагаються задовольнити найменші їхні забаганки і тим самим роблять їх безпорадними й егоїстичними в житті.

Жив колись на світі один мудрий чоловік. Одного разу він побачив кокон, який трохи тріснув, а метелик усередині нього відчайдушно боровся, щоб вийти назовні – оболонка кокона була занадто твердою. Зазвичай метелик бореться, щоб вийти з кокона (пробити його) протягом майже сорока восьми годин. Якщо спроби марні, він гине. Мудрець спостерігав за зусиллям метелика й, перейнявшись співчуттям до нього, нігтем розкрив кокон і випустив його назовні. Але коли той опинився на волі, то не зміг літати. Виявляється, при зусиллях, докладених метеликом, щоб вийти з кокона, він набуває здатність літати. А на що здатний метелик, який не вміє літати?.. Багато батьків з любові до своїх дітей роблять так само, обрізаючи крила своїм дітям. Їхні діти в результаті не здатні до життєвого польоту.

Єдиного стандартного правила виховання всіх дітей не існує. Усі діти різні. Отже у батьків повинна бути свобода дій. Неможливо точно відміряти міру любові й суворості для всіх. Різним дітям потрібні різні рівні уваги, любові й суворості. Адже пальма і троянда теж потребують різної кількості води. Необхідно розвивати чуйність до потреб своїх дітей.

3. Учіться у своєї дитини

Більшість дорослих уважають, що як тільки дитина народжується, їм пора ставати вчителями. Коли дитина з'являється на світ, входить у ваш дім, треба не вчити її, а самим учитись у своєї дитини. Просто подивіться на себе й на неї, адже ваша дитина більш радісна, ніж ви, чи не так? Тому пора вам почати дізнаватися про життя від неї, а не навпаки. Єдине, чого ви можете навчити вашу дитину, – і певною мірою повинні, – це мистецтва, навичок виживання. Але коли справа стосується самого життя, дитина дізнається про нього більше із власного досвіду, самостійно. Вона і є життя; вона це знає. Навіть у вас, якщо ви відкинете всі упередження і вплив, що наклався на ваш світогляд, життєва енергія знайде правильний шлях і знову заструменить. Доросла людина піддається всім наявним видам страждань, а дитина ще ні. Таким чином, коли народжується дитина, для дорослого настає час учитись, а не навчати.

4. Дайте дітям можливість бути самими собою

Якщо батьки по-справжньому піклуються про своїх дітей, вони повинні виховувати їх таким чином, щоб діти ніколи не відчували надмірної опіки та не потребували батьків (у споживацькому сенсі, в тій чи інший формі). Батьківська любов повинна бути процесом звільнення, а не заплутування, втягування та поневолення. Тому, коли дитина народжується, дозволяйте їй дивитись навкруги, проводити час на природі і з самою собою. Створюйте атмосферу любові й турботи і не намагайтесь нав'язувати їй свою мораль, думки, світогляд чи ще що-небудь. Просто дозвольте їй рости, дозвольте рости й дорослішати її інтелекту, допомагайте дитині розвивати власний погляд на життя. Дивитись на життя власним поглядом, поглядом особистості дуже важливо для її благополуччя і благополуччя світу в цілому. Для того щоб дитина виросла успішною людиною, батьки повинні допомагати їй учитись думати самостійно, використовувати власний розум, щоб самотужки визначати, що для неї найбільш важливе в житті.

5. Будьте радісною, спокійною людиною

Якщо ви хочете добре виховати свою дитину, у першу чергу ви повинні бути щасливими. Але ви часто самі не знаєте, як бути щасливими, визнайте це. Що станеться з дитиною, коли вона щодня буде бачити у вашому домі напруженість, гнів, страх, тривогу й ревнощі? Вона, певно, буде вчитись тільки цього, чи не так? Якщо ви дійсно маєте намір правильно виховати дитину, то повинні змінити себе і стати люблячою, радісною та спокійною людиною. Якщо ви не спроможні на це, то якою тоді виховаєте дитину?

Якщо ми дійсно хочемо виховувати наших дітей добрими й люблячими, то насамперед повинні зробити спробу прислухатись до себе. Кожний, хто бажає стати батьком, повинен провести один простий експеримент. Треба сісти й замислитись, що конкретно завдає дискомфорт вашому життю і що було б добре змінити в ньому – не в зовнішньому світі, а в самому собі. Якщо ви протягом трьох місяців зможете змінити щось у собі – вашу поведінку, способи реагування і звички, – то будете готові виховувати дитину з мудрістю.