Повна назва закладу загальної середньої освіти: Заклад загальної середньої світи І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради Подільського району Одеської області

Тип закладу: заклад загальної середньої освіти

Рік атестації закладу: 2014

Мова навчання: українська

Термін дії програми: 2022-2023 навчальний рік

Інтернет адреса постійного розміщення опису освітньої програми:

http://gkotosh1.odessaedu.net

Структура навчального року:

Заняття розпочинаються 1 вересня 2022 року

Заняття закінчуються 31 травня 2023 року.

Тривалість навчального року 35 тижнів

Тривалість канікул (без урахування літніх) – 28 днів

І семестр – 01.09 - 25.12.2022

ІІ семестр – 09.01 – 31.05.2023

Канікули:

Осінні – 24.10 - 30.10.2022

Зимові – 26.12.2022 – 09.01.2023

Весняні – 27.03 – 02.04.2023

Закінчується навчальний рік проведенням ДПА.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників

4-х класів - травень 2023
9-х класів - червень 2023
11-х класів - червень 2023

Режим навчання:

п’ятиденний

початок занять – о 8.00 годині;

тривалість уроків:

для 1-х класів – 35 хвилин;
для 2-4-х класів – 40 хвилин;
для 5-12-х класів – 45 хвилин.

тривалість перерв: 5, 10, 15 хв.

Мережа класів:

всього – 19

1 класи: 1

2 класи: 2-а, 2-б

3 класи: 3-а, 3-б

4 класи: 4-а, 4-б

5 класи: 5-а, 5-б

6 класи: 6-а, 6-б

7 класи: 7-а, 7-б

8 класи: 8-а, 8-б

9 класи: 9-а, 9-б

10 класи: 10

11 класи: 11

ІІ. Мета програми

Створення умов для отримання кожним здобувачем освіти того рівня освіти, який відповідає його здібностям та індивідуальним особливостям; розвиток інтелектуальної, емоційної сфери дитини, формування його ціннісних орієнтирів, прищеплення навичок соціальної компетентності через включення кожного вихованця в систему ранньої предметної орієнтації, професійного самовизначення, профільного навчання.

ІІІ. Особливості організації освітнього процесу

Загальний обсяг навчального навантаження

1 клас – 805 годин

2 клас - 875

3 клас - 910

4 клас - 910

5 клас - 1085

6 клас - 1155

7 клас – 1190

8 клас – 1207,5

9 клас - 1260

10 клас – 1242,5

11 клас – 1242,5

Основними формами організації освітнього процесу, які використовуються в навчальному закладі, є різні типи уроків:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

З метою утримання інтересу здобувачів освіти до навчальних предметів, навчальних курсів учителі нашого закладу організовують освітню діяльність вихованців і в нестандартній формі, для якої характерна оригінальна подача матеріалу, зайнятість здобувачів освіти не тільки при підготовці, але і в проведенні самих уроків, занять через різні форми колективної і групової, індивідуальної роботи, що допомагає їм учитись в атмосфері творчого пошуку.

На етапі формування компетентностей учителі закладу використовують віртуальні екскурсії (умовне «відвідування» визначних місць, огляд експонатів різних музеїв, виставок за допомогою мультимедійних ресурсів, Інтернету, яке організовує учитель-«екскурсовод» або учні, виконуючи ролі екскурсоводів, репортерів, дослідників, енциклопедистів), уроки -подорожі (учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад учителя, відчуваючи себе мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими науковцями, які вирішують важливу проблему, самі роблять висновки, підсумки-узагальнення), інтегровані уроки (це уроки інтегрованих зв’язків декількох предметів, вони дають можливість сформувати і яскравіше уявити навколишні взаємозв’язки і явища), уроки– кейси (з використанням необхідної сукупності матеріалу, взятого з різних предметів з метою формування цілісної картини про явище чи об’єкт, який вивчається), уроки – взаємонавчання (учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко, потім організовується групова робота над новим матеріалом з метою засвоєння його на уроці, в ході якої учень - консультант навчає учнів групи, приймає залік й оцінює).

На етапі розвитку компетентностей – уроки-аукціони (пропонується список запитань, які повинні бути “продані” на “аукціоні” і на які всі вихованці мають знати відповіді, бажаючі «покупці» відповідають на запитання, відповідь можна уточнити, розширити, поглибити, коли запитання повністю «куплене», ведучий називає другого «продавця» і так поки всі запитання не будуть з´ясовані), уроки-практикуми (здобувачі освіти працюють у парах або індивідуально за інструкцією або алгоритмом, що запропоновані вчителем (виміри на місцевості, робота зі схемами, ознайомлення із приладами й механізмами, проведення дослідів і спостережень тощо), навчально-практичні заняття неекспериментального характеру (на яких здобувачі освіти самостійно, але за спрямовувального керівництва й періодичного контролю вчителя, виконують певні види робіт, що передбачають набуття вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань і формування наукового світогляду здобувачів освіти через розв’язування задач, роботу з літературою), уроки-ділові ігри (на таких уроках визначаються конкретні проблеми з теми, що вивчається. Вирішення цих проблем мають запропонувати учасники гри, виконуючи свої ролі), конференції (відбувається ознайомлення з новою інформацією за рахунок спілкування з різними інформаційними джерелами, обміну думками), дебати (різновид дискусії. Дебати дають змогу продемонструвати знання, поділитися досвідом, ідеями. Використання цієї форми дискусії має на меті навчити здобувачів освіти висловлювати свої погляди спокійно, у товариській атмосфері. Учасники дебатів повинні вміти подати аргументи «за» і «проти» обговорюваної ідеї, переконати опонентів у правильності своєї позиції за допомогою чіткої логіки), дослідження (це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу, що забезпечує виховання творчої особистості, розвиток творчих задатків, вчить їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці), уроки - захисти проектів (робота над проектом передбачає самостійну практично-дослідницьку і послідовно-логічну діяльність здобувача освіти (групи) над зарані визначеною темою чи проблемою. Працюючи над проектом, здобувачі освіти вчаться знаходити власний шлях розв’язання поставленої задачі, користуватися різними джерелами інформації, аналізувати отриману інформацію, відбирати найкорисніше, що допоможе вирішити проблему).

На етапі перевірки та оцінювання досягнення компетентностей – уроки-заліки (це форма перевірки досягнень вихованців з вивченої теми чи розділу курсу навчального предмета за переліком питань, що охоплюють основний зміст розділу (закони, теорії, ідеї, алгоритми), та диференційованими завданнями практичного й теоретичного характеру), практичні та лабораторні заняття (безпосередньо пов'язані з навчальним експериментом, дослідами, виконанням домашніх експериментальних завдань, розв'язуванням задач з використанням спостережень та дослідів), уроки-змагання (квести).

На етапі корекції основних компетентностей – турніри (створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших вихованців, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв'язують задачі, готуються також карточки-завдання), уроки-семінари (основними елементами даного уроку є оволодіння здобувачами освіти знаннями певної теми, підготовка реферативних повідомлень з конкретних питань та підготовка дискусійних запитань до аудиторії), диспути (передбачають розгляд, дослідження, дискусію вихованців на уроці навколо конкретної проблемної ситуації певної теми з метою правильного її вирішення), оглядові консультації (форма навчання, у процесі якої здобувач освіти отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем, можуть бути індивідуальними або груповими).

Такий підхід в реалізації освітньої програми зумовлений необхідністю формування компетентностей через діяльнісну спрямованість навчання, яка передбачає включення здобувачів освіти до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Повернути здобувачам освіти інтерес до навчальних предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися – головні завдання нашого закладу. На нашу думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інноваційні технології навчання.

Упровадження нетрадиційних педагогічних технологій суттєво змінило освітньо-розвиваючий процес, що дозволяє вирішувати багато проблем розвивального, особистісно-орієнтованого навчання, диференціації, гуманізації, формування індивідуальної освітньої перспективи учнів.

Використання комп'ютерних технологій у нашому закладі не тільки допомагає організувати освітній процес з використанням ігрових методів, але й отримати більший зворотний зв'язок.

Засоби мультимедіа дозволяють забезпечити найкращу, в порівнянні з іншими технічними засобами навчання, реалізацію принципу наочності, більшою мірою сприяють зміцненню знань і на практичних заняттях - умінь. Крім того, засобів мультимедіа відводиться завдання забезпечення ефективної підтримки ігрових форм уроку, активного діалогу "вихованець-комп'ютер".

Використання ресурсів і послуг Інтернету значно розширює можливості і вчителя і здобувача освіти в усіх видах діяльності.

Проектна діяльність також є методом активізації навчально-пізнавальної активності. Цьому сприяє висока самостійність здобувачів освіти у процесі підготовки проекту. Учитель, який виступає координатором, лише спрямовуючи діяльність вихованця, який досліджує обрану тему, збирає найповнішу інформацію про неї, систематизує, отримані дані і представляє їх, використовуючи різні технічні засоби, в тому числі, і сучасні комп'ютерні технології.

Метод інтеграції, який сприяє формуванню міжпредметних понять, визначає характер міжпредметних зв'язків за фактором часу (попередні зв'язку, перспективні, синхронні), дозволяє здійснювати міжпредметну координацію змісту навчального матеріалу з метою його оптимізації (усунення дублювання, різночитання, хронологічної неузгодженості). Даний метод дозволяє адаптувати зміст навчальних програм до можливостей конкретних здобувачів освіти, створює сприятливі умови для розвитку особистості кожного вихованця, формування позитивної мотивації навчання, адекватності самооцінки, максимально можливої успішності навчання.

Інноваційні методи у викладанні - це нові методи спілкування зі здобувачами освіти, позиція ділового співробітництва з ними і долучення їх до нинішніх проблем. Інноваційні методи - це методи, що дозволяють вихованцям самоствердитися. А самоствердження - це шлях до правильного вибору своєї професії.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової, профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей, їх реалізація через предмети

(в Типових освітніх програмах)

І ступінь

Освітня програма ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1-4-х класів).

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітня програма для 1-2, 3–4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

- дитиноцентрованості і природовідповідності;

- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

- наступності і перспективності навчання;

- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

У 2022/2023 навчальному році здобувачі освіти 1-4-х класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою, що розроблена під керівництвом О.Я.Савченко.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: «Мовно-літературна», «Іншомовна», «Математична», «Природнича», «Технологічна», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична», «Мистецька», «Фізкультурна», «Інформатична» (2-4 клас). Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти» (1 клас); навчальні предмети «Українська мова» та «Читання» (2 клас); навчальні предмети «Українська мова» та «Літературне читання» (3-4 клас). Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий навчальний предмет «Англійська мова». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі навчальні предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво». Освітня галузь «Математика» реалізується через навчальний предмет «Математика». Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров'язбережувальна», «Громадянська та історична» реалізуються інтегрованим навчальним предметом «Я досліджую світ». Освітня галузь «Технологічна» реалізується через навчальний предмет «Дизайн і технології». Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується через навчальний предмет «Фізична культура». Освітня галузь «Інформатична» реалізується через навчальний предмет «Інформатика» (2-4 клас).

Структура вимог до обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти

Мовно-літературна освітня галузь

Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях. Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів медіатекстах та використання її для збагачення свого досвіду. Висловлювання думок, почуттів та ставлення, взаємодія з ІНШИМИ особами письмово та в режимі реального часу, дотримання норм літературної мови. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними явищами, їх аналіз.

Іншомовна освітня галузь

Сприйняття інформації, висловленої іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, критичне оцінювання інформації» Розуміння прочитаних іншомовних текстів різних видів для здобуття Інформації або для задоволення, використання прочитаної інформації та її критичне оцінювання, Надання інформації, висловлювання думок, почуттів та ставлення, взаємодія з іншими особами усно, письмово та о режимі реального часу, використовуючи іноземну мову.

Математична освітня галузь

Дослідження ситуації і виокремлення проблем, які можна розв'язувати із застосуванням математичних методів. Моделювання процесів і ситуацій, розроблення стратегій (планів) дій для розв'язання різноманітних задач. Критичне оцінювання даних, процесу та результату розв'язання навчальних і практичних задач. Застосування досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу.

Природнича освітня галузь

Відкриття світу природи, набуття досвіду її дослідження, пошук відповідей на запитання, спостереження за навколишнім світом, експериментування та створення навчальних моделей, вияв допитливості та отримання радості від пізнання природи. Опрацювання та систематизація інформації природничого змісту, отриманої з доступних джерел, та представлення її у різних формах. Усвідомлення розмаїття природи, взаємозв'язків її Об'єктів та явищ, пояснення ролі природничих наук і техніки в житті людини, відповідальна поведінка у природі. Критичне оцінювання фактів, поєднання нового досвіду з набутим раніше і творче його використання для розв'язання проблем природничого характеру.

Технологічна освітня галузь

Втілення творчого задуму в готовий виріб. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб та потреб тих, хто оточує. Ефективне використання природних матеріалів, турбота про навколишній Світ. Практичне і творче застосування традиційних та сучасних ремесел.

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

Турбота про особисте здоров'я і безпеку, реагування на діяльність, яка становить загрозу для життя, здоров'я, добробуту власного і тих, хто оточує. Визначення альтернатив» прогнозування наслідків, ухвалення рішень з користю для здоров'я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб. Аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналіз й оцінка наслідків та ризиків. Підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров'я, безпеки та добробуту.

Громадянська та історична освітня галузь

Встановлення зв'язків ніж подіями, діяльністю людей та її результатами у часі, пояснення значення пам'ятних для себе та інших громадян України дат. Орієнтація у знайомому соціальному середовищі, долучений до його розвитку, пояснення впливу природи та діяльності людей на нього. Робота з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналіз змісту джерел, їх критична оцінка. Узагальнення інформації з різних джерел, розповідь про минуле і сучасне. Представлення суджень про відомі факти історії та історичних осіб, а також про події суспільного життя. Усвідомлення почуття власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свобод, повага до прав і гідності інших осіб, протидія дискримінації та нерівному ставленню до особистості. Усвідомлення себе громадянином України, аналіз культурно-історичних основ власної ідентичності, визнання цінності культурного розмаїття. Дотримання принципів демократичного громадянства, активна участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади і держави.

Мистецька освітня галузь

Художньо-образне, асоціативне мислення у процесі художньо-творчої діяльності через образотворче, музичне та інші види мистецтва. Пізнання мистецтва, інтерпретація художніх образів, досвід емоційних переживань, ціннісне ставлення до мистецтва. Пізнання себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Заняття руховою активністю» фізичною культурою та спортом, демонстрація рухових умінь та навичок, використання їх у різних життєвих ситуаціях. Вибір фізичних вправ для підвищення рівня фізичної підготовленості. Дотримання правил безпечної! чесної гри, вміння боротися, вигравати й програвати. Усвідомлення значення фізичних вправ для здоров'я, задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальна взаємодія. 10. Інформатична освітня галузь

Знаходження та опрацювання інформації із використанням пошукових систем. Створення інформаційних об`єктів та опрацювання їх у програмних середовищах. Критичне оцінювання інформації для розв`язання життєвих проблем. Дотримання етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії. Дотримання правил безпечної роботи з комп`ютерними пристроями. Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями з обов'язковими результатами навчання першого класу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі реалізовуються паралельно та розкриваються через «Зміст навчання», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов'язкові результати навчання. Теми/тези рубрики «Зміст навчання» не передбачають запам'ятовування здобувачами освіти визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності. Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб'єкт-суб'єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку. Здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії й самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції. Навчальні досягнення здобувачів підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. У 3-4 класах застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

ІІ ступінь (5 класи)

Освітня програма ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради для 5 класів розроблена на виконання Закону України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898. Освітня програма передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Робочий навчальний план для 5 класів складено за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (Додаток 3). Варіативна складова навчального плану розподілена наступним чином:

З метою усвідомлення здобувачем освіти важливих аспектів людських взаємовідносин у родині, найближчому оточенні, колективі, спільноті, у різних ситуаціях реального життя, що дає можливість зрозуміти суть і природу духовних цінностей, їх роль у здійсненні кожною людиною морального вибору, розв’язанні життєвих проблем збільшено години на вивчення «Етики» на 0,5 годин.
Для надання комплексу знань про Україну, українців, українську культуру як окремий світ, міцного психологічного опертя та сталі культурні зорієнтування на творення власного майбуття – себе як гідної людини, поважного громадянина, досвідченого фахівця введено курс за вибором «Українознавство» (Рекомендовано листом МОН від 10.08.2020 №1/11-5310)

ПЕРЕЛІК МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ

Освітня галузь	Модельна навчальна програма
Освітня галузь	назва	автор(и)
Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури)	Українська мова: «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Заболотний О.В., Заболотний В.В. та ін..
	Українська література: «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С. Б.
	Зарубіжна література: «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Ніколенко О., Ісаєва О., Клименко Ж., Мацевко-Бекерська Л., Юлдашева Л., Рудніцька Н., Туряниця В., Тіхоненко С., Вітко М., Джангобекова Т.
Мовно-літературна (іншомовна освіта)	Англійська мова: «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Зимомря І.М., Мойсюк В.А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В.
Мовно-літературна (іншомовна освіта)	Німецька мова: «Друга іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти	Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.
Математична	Математика: «Математика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти.	Істер О.С.
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» : «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти.	Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.
Громадянська та історична освіта	Вступ до історії України та громадянської освіти: «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас»для закладів загальної середньої освіти.	Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.
Соціальна та здоров'язбережна	Інтегрований курс «Здоровя’ безпека та добробут»: «Здоров’я, безпека та добробут. 5- 6класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Гущина Н. І., Василашко І. П.
Соціальна та здоров'язбережна	Соціально-емоційне та етичне навчання: «Етика. 5- 6класи» для закладів загальної середньої освіти	Кришмарел В. Ю., Пометун О. І., Ремех Т. О
Технологічна	Технології: «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Ходзицька І. Ю, Горобець.О. В, Медвідь О. Ю., Пасічна Т. С., Приходько Ю. М.
Інформатична	Інформатика: «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти.	Морзе Н. В., Барна О. В.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»: «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти.	Масол Л. М., Просіна О. В.
Фізична культура	«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А.
Варіативна складова	Курс за вибором «Українознавство»	(Рекомендовано листом МОН від 10.08.2020 №1/11-5310)

ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень керуємося такими категоріями критеріїв:

розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
комунікація (в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.

Під час оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної доброчесності. У разі порушення учнем / ученицею принципів доброчесності під час певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності.

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Оцінювання ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти у першій чверті І семестру в 5-х класах застосовується поточне формувальне оцінювання та супроводжується вербальною характеристикою (оцінювання для навчання).

З ІІ чверті І семестру переходимо від формувального оцінювання до оцінювання за 12-ти бальною шкалою.

Якщо рівень результатів навчання учня / учениці визначити неможливо через тривалу відсутність учня / учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а)).

Поточне формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої освіти.

Алгоритму діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання:

формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей на певний період (наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо). Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання, передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
інформування учнів про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року.
надання учням зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня / учениці. Труднощі в навчанні доцільно обговорювати з учнями індивідуально. Зворотний зв’язок надають у письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності.
створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія). Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання.
корегування освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб учнів.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

1. контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

2. навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

3. стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

4. виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань – кількість знань, визначених навчальною програмою;

• глибина знань – усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

• гнучкість знань – уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

• системність знань – усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

• міцність знань – тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове та річне оцінювання.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;

• підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного

предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок. При виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями результатів навчання у І та ІІ семестрах враховуємо шляхом виставлення річної оцінки, що відповідає вищому показнику.

Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною законодавством.

ІІ ступінь (6-9 класи)

Освітня програма ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради для ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 20 квітня 2018 року № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня" та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Зміст Державного стандарту для школи ІІ та ІІІ ступенів реалізується в навчальному закладі через такі освітні галузі, як “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”, “Мистецтво”, “Математика”, “Природознавство”, “Технології”, “Здоров’я і фізична культура”. Він послідовно взаємозв’язаний із змістом відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової загальної освіти. Зміст освітніх галузей, їх складові, відповідають завданням основної і старшої школи у їх послідовному взаємозв’язку. Зміст кожної освітньої галузі структурується та реалізується за навчальними предметами і курсами, програмами, які затверджує Міністерство освіти і науки України.

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості здобувача освіти, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Мовний компонент представлений такими предметами, як: українська мова, іноземна мови (англійська), а літературний –українською літературою та зарубіжною літературою. В усіх паралелях з 6-го по 9 клас українська література, зарубіжна література та англійська мова вивчаються на базовому рівні.

З метою задоволення освітніх потреб учнів, поглиблення і розширення їх знань, на посилення вивчення предметів у 5- 9–х класах варіативну складову розподілено таким чином:

- за рахунок додаткового часу на вивчення навчальних предметів з метою забезпечення формування особистості, яка б володіла знаннями, вміннями і навичками ефективного спілкування, збагачувала свій комунікативний досвід, мовленнєву компетентність збільшено години на вивчення української мови на 0,5 години у 6 – 7 – х класах, на 1 годину у 8-9-х класах.

Метою освітньої галузі “Суспільствознавство”, що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку здобувача освіти як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Зміст освітньої галузі в нашому закладі реалізується шляхом вивчення окремих навчальних предметів, а також інтегрованих курсів, що відображають основи відповідних наук. В межах галузі «Суспільствознавство» у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», в 7-9 класах - окремі предмети «Історія України» та «Всесвітня історія», в 9 класі – «Основи правознавства», що є складовою суспільствознавчого компоненту.

З метою допрофільної підготовки учнів для надання комплексу знань про Україну, українців, українську культуру як окремий світ, міцного психологічного опертя та сталі культурні зорієнтування на творення власного майбуття – себе як гідної людини, поважного громадянина, досвідченого фахівця у 6-9 класах введено курс за вибором «Українознавство» (Рекомендовано листом МОН від 10.08.2020 №1/11-5310), збільшено години на вивчення історії у 6 класі на 1 годину.

Основною метою освітньої галузі “Мистецтво” є формування у здобувачів освіти в процесі сприймання, інтерпретації, оцінювання ними творів мистецтва та провадження практичної діяльності системи ключових, міжпредметних естетичних і предметних мистецьких компетентностей як цілісної єдиної основи світогляду, а також здатності до художньо-творчої самореалізації і культурного самовираження.

В навчальному закладі дана освітня галузь реалізується окремими предметами «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво в 6-7 класах, в 8-9 класах - через вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» на базовому рівні.

Курс математики середньої ланки логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти здобувачів освіти, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії.

Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики, на другому — двох курсів: алгебри і геометрії.

Основною метою освітньої галузі «Природознавство» є розвиток здобувачів освіти за допомогою засобів навчальних предметів, що складають природознавство як наукову галузь, формування наукового світогляду і критичного мислення вихованців завдяки засвоєнню ними основних понять і законів природничих наук та методів наукового пізнання, вироблення умінь застосовувати набуті знання і приймати виважені рішення в природокористуванні. Зміст освітньої галузі ґрунтується на принципі наступності між початковою, основною і старшою школою, між загальною середньою і вищою освітою. Зокрема, він враховує природознавчу підготовку здобувачів освіти початкової школи за змістовими лініями освітньої галузі "Людина і світ". Зміст освітньої галузі в старшій школі ґрунтується на базовій загальноосвітній підготовці вихованців основної школи з основ природничих наук. Цим забезпечується наступність навчання в початковій, основній і старшій школах.

Освітня галузь "Природознавство" реалізується через навчальні предмети, відповідно, – через окремі предмети - "Біологія"(6-9 класи), "Географія" (6-9 класи), "Фізика" та "Хімія" (7-9 класи), «Біологія і екологія». Передбачається, що здобуття нових знань, а також узагальнення, розширення і поглиблення природничих знань, умінь і навичок, набутих у початковій школі, забезпечать достатню основу для вивчення біології, хімії, географії, фізики як самостійних предметів у 6-9 класах.

Метою освітньої галузі “Технології” є формування і розвиток проектно-технологічної та інформаційно-комунікаційної компетентностей для реалізації творчого потенціалу учнів і їх соціалізації у суспільстві.

Освітня галузь складається з інформаційно-комунікаційного (реалізується змістом предмета «Інформатика» з 6 по 9 клас з поділом класів на групи, можливість одержання якісної підготовки з предмета забезпечується наявністю комп’ютерного класу) та технологічного компонентів (забезпечується викладанням предметів «Трудове навчання» з 6 по 9 клас. З метою розвитку інформаційної компетентності збільшено кільність годин на вивчення інформатики у 7 класі на 0,5 год.

Основною метою освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура” є розвиток здоров’я збережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку фізичної культури особистості та готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій та захисту Вітчизни.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» в основній та старшій школі реалізується навчальними предметами «Фізична культура» (105 годин на рік у всіх класах кожної паралелі, «Основи здоров’я» (35 годин на рік у всіх класах кожної паралелі), починаючи з 6 по 9 клас.

ІІІ ступінь

Освітня програма ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільскої міської ради ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», наказу Міністерства освіти та науки України від 20.04.2018 № 408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (стандарт 2011 року), постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ЗЗСО І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради.

Навчальний план для 10,11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальний план 10, 11 класів складено за другим варіантом організації освітнього процесу, який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Природничі науки» (у другому варіанті передбачено вивчення окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учень має обрати два предмети – одночасно в 10 і 11 класах (години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами).

Частину навчальних годин обох варіантів навчальних планів призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

- базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

- профільні предмети (їх перелік з орієнтовною кількістю тижневих годин подано в таблиці 3), що вивчаються на профільному рівні;

- курси за вибором, до яких належать спеціальні і факультативні курси.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання приймає заклад освіти, враховуючи освітні потреби здобувачів освіти, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У навчальному плані ураховано, що:

профіль навчання передбачає можливість вивчення профільних предметів з різних освітніх галузей;
кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів, заклад освіти може використовувати їх для збільшення кількості годин на вивчення базових предметів, для вивчення спеціальних і факультативних курсів.

В старшій профільній школі для забезпечення дотримання наступності й перспективності у навчанні формуються 10-11 класи історичного профілю. Додатковий час надається для:

- Підсилення предметів інваріантної складової математики 1 година (10-11 класи), англійської мови 1 година (в 11 класі), української мови 1 година (в 10-11 класах) для сприяння поглибленню знань учнів у підготовці до ЗНО.

Технології навчання

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Заклад освіти потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проведяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, проекти, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти (1-4 клас)

Освітня програма забезпечує формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації. Очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти (6-11 класи)

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:* здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. *Ставлення:* критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. *Навчальні ресурси:* підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:* культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. *Навчальні ресурси:* математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:* усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. *Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Моніторинг якості освітнього процесу в закладі

Модель моніторингу якості освіти у нашому навчальному закладі визначає єдину систему здійснення внутрішкільного моніторингу, що включає збір, збереження (формування бази даних), опрацювання (аналіз і оцінка) та розповсюдження інформації про якість освіти в ньому, прогнозування на підставі об'єктивних даних динаміки і основних тенденцій його розвитку, розробку науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень щодо покращення ефективності діяльності закладу.

Створення моделі зумовлено необхідністю вироблення та погодження єдиних підходів до здійснення внутрішнього моніторингу у навчальному закладі, для виявлення результативності навчання і виховання учнів, забезпечення систематичного відслідковування динаміки змін в організації освітнього процесу, розвитку навичок самоаналізу та саморегулювання організаційної роботи у різних ділянках освітнього середовища закладу з метою покращення ефективності управління навчальним закладом.

Мета і завдання. Дослідження є комплексним і спрямоване на безперервне відстеження умов, процесу й результатів освітньої діяльності закладу, у ході якого – фіксацію якісних чинників розвитку за етапами (початок навчального року – процес навчання – кінець навчального року).

Аналіз забезпеченої в навчальному закладі освітньої діяльності здійснюється з урахуванням таких критеріїв або об’єктів внутрішкільного моніторингу (за етапами здійснення діагностичних зрізів):

готовність здобувачів освіти до навчання та психологічна комфортність суб’єктів освітнього процесу (умови – процес);
рівень професійної готовності педагогів до реалізації освітніх завдань (умови – процес – результат);
рівень навчальних досягнень вихованців у початковій, допрофільній (галузевій) та профільній (галузевій) підготовці (умови – процес – результат або умови – результат);
рівень досягнення освітньо-виховних цілей (процес – результат);
інтелектуально-творчий розвиток і досягнення здобувачів освіти. (умови – результат).

Суб'єкти внутрішкільного моніторингу: педагогічний колектив, адміністрація, здобувачі освіти, батьки.

Мета спостереження – охарактеризувати якісний рівень організації освітньої діяльності в навчальному закладі, спрямований на особистісний інтелектуально-творчий розвиток вихованців та забезпечення їхніх освітніх запитів, а також виявити чинники, що на нього впливають.

Відповідно до визначеної мети та критеріїв якості, основними завданнями моніторингового дослідження є:

здійснити діагностичний аналіз рівня навчальної мотивації та інтелектуально-освітніх потреб здобувачів освіти закладу, що дозволяють спрогнозувати їхні освітні запити та охарактеризувати міру готовності до навчальної діяльності;
визначити психолого-педагогічні особливості та характер взаємовідносин суб’єктів освітнього процесу з метою впливу на якість навчальних результатів;
дати характеристику професійної готовності педагогів колективу до вирішення інноваційних освітніх завдань, зосереджуючи увагу насамперед на таких якостях, як: ініціативність, професійна активність, здатність до самоосвіти, інформаційно-комунікативна компетентність, творчість з метою виявлення впливу професійного рівня педагога на творчі навчальні досягнення здобувачів освіти;
здійснити аналіз якісного рівня профільної (історичної) підготовки здобувачів освіти закладу у його розвитку;
проаналізувати стан реалізованості освітньо-виховних завдань, що є в основі програми виховної роботи навчального закладу, а також чинники, що впливають на якість результатів.

Організація моніторингу

1. Створення Програми моніторингових досліджень в навчальному закладі, що визначає цілі, завдання, напрями, об’єкти та періодичність досліджень, необхідних для реалізації стратегії розвитку навчального закладу, виконання закладу погоджених учасниками освітнього процесу завдань щодо покращення якості освітніх послуг. Програма моніторингових досліджень складається на той самий термін, що й інші ухвалені у навчальному закладі документи стратегічного планування.

2. Розробка проекту внутрішнього моніторингу конкретної ділянки освітнього середовища, передбачених Програмою, зокрема, умов, процесу чи результатів роботи навчального закладу. Проект визначає :

мету та завдання дослідження;
об’єкт дослідження;
формування вибірки;
терміни та процедуру дослідження;
підбір та підготовку координаторів дослідження;
визначення критеріїв оцінювання та показників (індикаторів), за якими збиратиметься інформація;
визначення методів дослідження.

3. Підготовка інструментарію дослідження, передбаченого Програмою, (вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень, підготовка інструктивно-методичних матеріалів для координаторів дослідження, вибір статистичних та математичних методів обробки та обчислення одержаних результатів дослідження).

4. Проведення дослідження, передбаченого Програмою (заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками).

5. Збір та опрацювання результатів (внесення результатів дослідження в базу, обробка та аналіз отриманих даних з використанням математичної статистики, факторно-критеріального аналізу, описового пояснення).

6. Аналіз та інтерпретація результатів внутрішкільного моніторингу стану конкретної ділянки освітнього середовища навчального закладу (виявлення та оцінка позитивних та негативних факторів впливу; підготовка та представлення звіту, який має містити висновки та рекомендації з метою прийняття управлінських рішень, корекції програм, планів роботи закладу, роботи окремих учителів, батьківського активу, учнівського самоврядування тощо).

7. Оприлюднення результатів моніторингу та запровадження рекомендацій у практику.

Прогнозовані результати моніторингу

Проводячи внутрішкільний моніторинг, наш навчальний заклад орієнтується на такі результати:

підвищення якості надання освітніх послуг, формування позитивного іміджу, престижності та конкурентноспроможності навчального закладу;
створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу: виявлення і підтримка обдарованої молоді, підняття престижу творчих педагогів;
впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти й форм організації освітнього процесу;

активізація роботи адміністрації і педагогічного колективу навчального закладу, вироблення навичок контрольно-аналітичної діяльності, самооцінки та саморегуляції;
удосконалення управління навчальним закладом, вироблення і корегування управлінських рішень, планування і прогнозування розвитку навчального закладу.

Дистанційне навчання

У разі неможливого очного навчання заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Подільської міської ради Подільського району Одеської області використовуватиме такі інструментарії дистанційного навчання у 2022 – 2023 навчальному році:

сайт школи;
веб-сервіс Сoogle Class;
програму GoogleMeet ( для проведення онлайн уроків);
Viber (для зворотнього зв’язку індивідуальної роботи із здобувачами освіти).