Сторінка психолога
Поради батькам
• Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
• Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
• Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
• Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
• Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
• Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
• Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
• Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
• Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
• Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити
самостійно.
• Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.
• Ніколи не займайтесь "виховною роботою" в поганому настрої.
• Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
• Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
• Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.
• Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.
• Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
• Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки - не одне і те саме.
• Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.
• Виховання - це послідовність дій.
• Вихователь повинен бути суворим, але добрим.
• Не відгороджуйте дитину від обов'язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом з нею.
• Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень.
• Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина повинна гордитись вами.
• Не бійтесь в чомусь відмовити дитині, якщо вважаєте її вимоги надмірними.
• Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять їй вас.
• Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
• Частіше звертайтесь за порадами до педагогів та психологів.
• Більше читайте, і не лише педагогічну літературу, але й художню.
• Звертайтесь до родин, в яких є діти. Передавайте свій досвід і переймайте чужий.
• Пам'ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити
самостійно.
• Готуйте дитину до майбутнього життя. Говоріть з нею про це.
• Ніколи не займайтесь "виховною роботою" в поганому настрої.
• Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
• Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
• Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.
• Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.
• Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
• Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам'ятайте: сутність людини і її окремі вчинки - не одне і те саме.
• Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.
• Виховання - це послідовність дій.
• Вихователь повинен бути суворим, але добрим.
